Сьогодні — Міжнародний день миру.
День, покликаний нагадати всьому світові про цінність людського життя, необхідність відмови від насильства та припинення військових дій.

Невже світ забув свої помилки ХХ століття?

Українці — не забули.

Ми — унікальна нація. У нас хліборобів морили голодом. Режисери ставили спектаклі у концтаборах. Поетів закопували у вічну мерзлоту. Мільйони людських доль були зламані через егоїзм, самовпевненість і необмежену владу в руках обмеженої людини.

І сьогодні ми змушені підбирати уламки світового порядку, який, здавалося, мав стати запорукою миру після страшних уроків минулого.

Але ми вистоїмо.

Тільки разом — український народ, українці — ми сильні.

Можна захоплювати міста й вигравати окремі битви, але неможливо підкорити цілий народ, який прагне свободи.

Історія неодноразово доводила: найбільше лиха людству завдавали не лише ті, хто відкрито називав себе ворогами, а й ті, хто прикривав свої амбіції високими словами про «порятунок людства».

Україна не хоче війни. Україна — за мир. Ми у себе вдома.

Міжнародний день миру дає кожному з нас можливість не лише говорити про мир, а й щодня своїми вчинками доводити прихильність до нього — підтримувати тих, хто захищає нашу країну, допомагати ближнім, берегти людяність і не дозволяти злу перемагати в наших серцях.

А ось лист мого маленького племінника — щирий голос дитини, яка найбільше за все хоче миру:

«Дорогі воїни-захисники, герої України!
Відправляю Вам частинку серця маленького українця-патріота, спокій якого Ви зараз мужньо захищаєте в бою. Бажаю вам козацького духу, як у мультфільмі про трьох козаків, і міцного здоров’я!

Я хочу, щоб усі вороги згинули, бо ми, Українці, мирні.

З друзями побудував свій штаб, граємося. Я командир. Вирили три окопи під моїм керівництвом. Правда, у бабусі в квітнику — прийшлося закопувати назад!

Скоро буде мир, скоро буде перемога. Я одягну свою нову шкільну форму, яку мені мама купила на 1 вересня.

Бережіть себе!»

У цих дитячих словах — найголовніше.

Дитина хоче не війни. Не зброї. Не окопів у бабусиному квітнику.

Вона хоче миру, школи, друзів, родини та можливості просто бути дитиною.

Нехай здійсниться його дитяче «скоро буде мир».

Миру Україні. Миру кожній українській родині.
І перемоги добра над злом.