Українська пісня — це частина духовного життя народу і вона не залишає його ні в радості, ні в смутку, крок у крок слідує за ним від дитинства до старості.

30 березня в нашому садочку відбулося свято української пісні, де дошкільнята дарували всім присутнім неймовірне розмаїття відомих українських народних пісень ,радували своєю проникливістю та емоційністю . Окрім української пісні, діти продемонстрували акторську майстерність, яскраві оригінальні костюми надали святу особливого незабутнього колориту.
У всіх присутніх від проведеного свята залишилися позитивні емоції, піднесений настрій. А для батьків цей захід став чудовою нагодою повернутися в неймовірний світ дитинства, сповнений веселощів і безпосередності.
Надовго залишить слід у пам’яті дітей легенда про пісню.

ЛЕГЕНДА ПРО ПІСНЮ

Якось Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці-любов до господарювання, німці-дисципліну і порядок, діти Росії – владність, Польщі – здатність до торгівлі, італійці отримали хист до музики…
Обдарувавши всіх, піднявся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнена у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багряний вінок з червоної калини.
- Хто ти? Чого плачеш? – запитав Господь.
- Я – Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові, пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються із вдів і сиріт, у своїй хаті нема правди і волі.
- Чого ж ти не підійшла до мене скоріше? Я всі таланти роздав, як же зарадити твоєму горю?
Дівчина хотіла вже піти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.
- Є в мене національний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це пісня.[/color]
Узяла дівчина -Українка дарунок і міцно притисла його до серця. Поклонилась низенько Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.
З тих пір і дивує весь світ українська народна пісня.