Забута мелодія дитинства. Для кожного вона лунає по-різному. Для одних – вона весела та безтурботна, для інших – трепетна і ніжна. Але для всіх – рідна та неповторна і неодмінно пов’язана зі школою.

Прозвучала знайома до болю пісня, і велика щира радість ожила у святковій залі Дубровицької ЗОШ І-ІІІ ст №2, 17 лютого о 16:00 год. Це означало лише одне – він знову прийшов, той довгоочікуваний радісний вечір – вечір зустрічі шкільних друзів. Щороку школа гостинно відчиняє двері, запрошуючи випускників у рідні стіни. І 2018 рік не є винятком. Сюди прийшли ювіляри 1978,1988,1998,2008 рр. Саме в цей день, стежки випускників злилися в одну-єдину, привівши до храму науки,до рідної школи.

Господарі цього свята , випускники 2018 р , вкотре приклали значних зусиль,щоб зустріч пройшла на найвищому рівні! Досить було лише переступити поріг рідної школи випускникам, вчителям, чи глядачам як учні 11-А класу з посмішками на обличчях їх зустрічали. Варто зауважити,що цього року, свято розпочиналось не з традиційного вальсу , а з досить оптимістичної, розважальної, патріотичної пісні«Десь по світу».Випускники надіслали месендж :«З яким настроєм розпочнемо свято, з таким і закінчимо!». І дійсно все вдалося.Гордо і почесно лунав Гімн школи.

А яка тільки атмосфера була присутня у залі! Здається, що в кожного була своя місія на святі. Зокрема, директор школи Клюйко Валентина Миколаївна усіх привітала зі святом.Згадуючи про те, як і сама колись була класним керівником, ще раз підкреслила , що «школі на Борку»є чим гордитися.Випускники згадували свої шкільні, роки. Одні – такі дорослі, змужнілі, які знайшли свою стежку у житті. Інші – ще зовсім юні, тільки-но шукають себе й набувають життєвого досвіду. Вони – діти різних поколінь, але об’єднує їх горде звання "Випускник школи №2”. Знаменні дати кожного десятиліття одинадцятикласники висвітлилили по-різному. Гучними оплесками гості в залі підтримали рок-н-рол у виконанні учнів 4-Б класу. А пісню « Onewayticket» , популярну у 1978р.,підспівували всі.

Вчителі ж насолоджувались святом, оскільки вжепосіяли у серцях колишніх дітей зернинки розуму та добра, навчили любити свій рідний край.Теплі слова ведучих були звернені саме до них – педагогів , добрих, терплячих, розумних, завжди з іскорками любові в очах. Присутні в залі привітали їх бурхливими оплесками, а тих ,які відійшли у вічність, вшанували хвилиною мовчання.Завжди з теплотою у серці випускники Дубровицької ЗОШ І-ІІІ ст №2 будуть згадувати своїх вчителів .

Життя вносить свої корективи…. Роки летять, але рідна школа не старіє.Досить влучно сказала випускниця 1978р. словами відомої української поетеси Ліни Костенко : «Нехай підождуть невідкладні справи я надивлюсьна сонце і на трави,наговорюся з добрими людьми.Не час минає,а минаєм ми.» .Справді, ніхто не знає, що кожного із нас чекаєу майбутньому. А поки є час ми мусимо радіти кожній хвилині свого життя.

На завершення свята, вальс у виконанні одинадцяти класників викликав шалений сплеск емоцій.Розділивши святковий шкільний коровай, випускники обіцяли повернутися через 10 років!

Від імені учнів 11-А класу, хочеться сказати Спасибі усім, хто приклав значних зусиль для проведення свята!Хтось з великих сказав: «Цінність життя не в тому, яку кількість вдихів ти зробив,а в тому скільки разів тобі перехопило подих.» І дійсно, кожному із нас перехоплювало подих ще з самої підготовки до дійства. Ми розуміли, що господарями свята ми були вперше і в останнє. Лише через 10,20,30,40,50 рр. школа знову прийме нас до себе в обійми!

Від імені учнів 11-А класу, Золотаревич Ольга.